Інтенсивне кролівництво vs натуральне
Зараз, до нас звертаються бізнесмени, які б бажали займатися кролівництвом в серйозних масштабах, віддаючи шану нашому стажу в темі та напрацюванням.
Звісно, вкладаючи декілька мільйонів твердої валюти, хочеться отримати відповідну віддачу від вкладених коштів і мати надійний бізнес. А надійність, як правило, досягається техніко-технологічними інструментами і сучасними технологіями, які мають підтримку фахівців і в яких наявні прогресивні розробки та впровадження.
Всім відомі так звані французькі, італійські чи угорські технології інтенсивного (бройлерного) вирощування кролів. Окозамилюючі піари цих технологій, та техногенний антураж, часто випотрошує гаманці наївних бізнесменів, які будучи вражені такою технократичністю, вирішують, що вкласти капітал саме в такі напрямки кролівництва буде якраз вигідним. До того, наспівують менеджери залізних технологій утримання кролів на вуха підприємців, що ось подивися, ринок пустий, вивертай кармани, бо тебе випередять інші.
Насправді, за чудом техно-кролівництва стоїть багато питань явної проблематичності, про які не принято розказувати в офісах просувачів методів інтенсивного кролівництва – про це дізнається власник господарства через 2.5 – 3 роки, коли геть все піде шкереберть.
Ми нарахували біля півтора десятка причин, по яким ризики техно-кролівництва є особливо небезпечними для бізнесу, і про них ми багато розказуємо на семінарах та на своїх інтернет ресурсах.
Одна з важливих таких причин – відсутність забезпечуючої кролівника інфраструктури, яка є в розвинутах країнах, де інтенсивне кролівництво успішне. Адже, щоби працював виробник м’яса кролів, недостатньо, щоби він їх вирощував чи розводив! Для нього потрібний профільний та професійний репродуктор, який би постачав племінним матеріалом виробника, адже це такий «розхідний» матеріал, який власноруч не виростиш – потрібні банки генів, лабораторії, вчені, бюджет, адже в інтенсивному кролівництві все працює тільки на гібридах. Потрібний ветеринарно-лікарський центр, який миттєво реагує на нові штами вірусів та бактерій. А вони мутують не з року в рік, а з двора в двір! При цих кліматичних змінах – і поготів. Потрібний кормоцех, який тонко реагує на всі забаганки штучно створених чи генетично витончених організмів кроликів. В одного Хай-Пляси, в другого каліфорнійці, в третього паннон схрещений з ново-зеландцем, а в четвертого гібрид всіх перерахованих. Сам-то замовник в цьому розбереться від брехні постачаємої? В розвинутій країні лабораторія на кожному кроці визначить в судовому порядку збій генетики… А в нас як з цим? Постачальник «племені» ніде не зареєстрованої в кадастрах племінного розведення, чи підпише контракт на сталість поставленого племені, чи скаже – йопта, то ти кролівник, порушив технологію! Натомість генетику постачаємого матеріалу на вході в підприємство розвідника кролів, в цивілізованій країні легко доказати! Бо є реєстри генома, дослідів, та що-місячних правок та змін до цього.
Виробник в розвинутих країнах не піклується про збут продукції, адже цим теж займаються інші профі. Вже не кажучи про фермерів, які для кролівника вирощують зернові, траву для сіна. Всі процеси кролівництва розбиті на сектори чи фази, яким займаються окремо професіонали.
А у нас? Да той, хто «влізає» в інтенсивне кролівництво, буде і жнець і швець та на дуді гравець... І сам винний в цьому! Чого вартує тільки страховий бізнес. Застрахувати геном? Ага.. спробуйте…Любий француз це робить в першу чергу, він свої 300 євриків не вкладе без страховки…
В одиночку ВСЕ контролювати та здійснювати – шлях до втрат. Натомість в натуральних технологіях, там все інакше. Перехідний шлях до «цивілізації» який випереджує наш «дикий» ринок років на 50, так там дійсно все контролюється, є власні майданчики інфраструктури, власний ремонтний молодняк, причому найкращих властивостей та генів.
Але давайте про приємне… Ось стоять рядами кролятники. Кожний кролятник є локальною міні-фермою, в якому відбуваються таїнства кролівництва. Глибинно натуральні, яким розумна людина є помічником. Рідко, коли в таких кролятниках є хвороби чи вірусні інвазії – це вже НП у профсередовищі. Це навіть неможливо, в сучасних реаліях професіоналізму! Локальність, якраз і не дозволяє вірусу чи бактеріям розмножитися, як це відбувається в закритих приміщеннях при інтенсивних технологіях кролівництва. Там, о той вентилятор чи витяжка, вмить змішує все, і всі кролики гарантовано захворіють. В міні-фермах – ні. Тому, що вони не сполучені загальним, вологим, нагрітим до комфортної температури повітря для розмноження їх – заразу можна занести тільки фізично.
В кролятниках, ну наприклад в Раббітаксах, завжди тепло, навіть якщо вони просто неба і на вулиці мінус 20. Тому, що вода подається підігрітою, дерев’яний масив оберігає житло від холоднечі, а в самому житлі, де нема протягів, і повітря рухається зверху донизу плюсова температура. Кролики власним тілом розігрівають таке житло, плюс труби, які подають теплу воду розсіюють тепло, і загалом якщо мінус 10 на двор, то і в клітині – плюс 10. Потрібно сказати. що вікна в таких кролятниках закриті спеціальною тканиною, яка не пропускає ні косого дощу, ні снігу, якщо вітер задумає надути. Такий шлюз, таке не даси гуляти холоду туди-сюди, вітер, який дує, вже має з чим впоратися… Такий дбайливий комфорт надає можливості і для круглорічних злучок. Це взагалі не проблема. І не потрібно ніяких французів. Добротні радянські технології, осучаснивши , і є потрібним економічно-ринковим «перехідним періодом» до стану французьких нетрадицінностей… В еко-кролівництві лактація - 45 днів, потім 5-денний відпочинок, на 50-й день починають злучку і покривають маток за 5-10 днів. І є окролів зо шість в рік… все що більше, і в проспектах цих «французів» - спробуйте перевірити власним капіталом! Ми спробували і ледве вижили після такого. І коли злослівник, буде своїм гострим язиком щось підлизувати під технократів, при цьому зневажати практиків-інноваторів, то ми вже вміємо для них підставити небриті місця…
Критика щодо того, що дерев’яні клітини недобрі, тому що в них можуть заводитися бактерії, які спричиняють кроликам хвороби – ну це не вибритіязиками пліткарок місця для флуду, для стригунів, далеких від професійного кролівництва. Сьогоднішня ветеринарія досягла таких висот, що в присутності тварин, дешево і сердито здійснюються дивовижні речі. Ми бачили кролівників, які розводять в повному безладі та антисанітарії кролів і умудряються вигравати виставки тому, що користуються сучасними дезинфектантами, своєчасно здійснюючи профілактику розповсюдження шлунково-кишкових та респіраторних захворювань ( просіть від нас відео…). Окрім цього такі препарати мають чудову абсорбуючу дію у місцях застосування, поглинають неприємні виробничі запахи аміаку, сірководню, метану та інші шкідливі виділення та гази знижуючи на 40 – 80% їх концентрацію після обробки. І такі препарати дешеві.
В еко-кролівництві, не дивлячись на гуманність технології розведення та утримання кроликів, хвороби кролів купіруються банальним вибраковуванням. Зарізав чи утилізував - і вирішив проблему: ні поширенню, ні витратам на лікування. Міксоматоз, ВГБК, інша патогенна мікрофлора, часто-густо вражає кролів зі слабким імунитетом. А ось в цій темі – широке поле для дисертацій. Імунітет може впасти через десятки чинників: тут і корми, і умови утримання, і багато що ще. Банальна недостача свіжого повітря, сонячних променів для формування вітамінних груп А, Е , Д, «вакцинація» отримувана від комарів та мух ( а як же без захисту від цього фактору!), фекальне середовище, яке продукує зловоння та флору для розмноження батероологічної небезпеки, особливо в закритих приміщеннях, бидляче відношення кролівників до своїх улюбленців, коли створює для них скотські, в самому поганому розумінні цього слова умови життя – і воно, кроленя, росте рахітне та кволе, а бидло-кролівник хоче від нього отримати 5 кіло прибутку, і на вчора…
Банальний контроль лактації, а хто з них здійснює? Навіть ті, хто на виставках хизується – запитуємо про це, а вони ні сном ні духом, навіть термін такий не чули. А це явище, коли кролематка живе в закритому середовищі геть часте. На волі вона, клільчиха, під дією стресу, втікаючи від хижаківчи їх небезпеки появи, «роминає» власні, розбухші «цицькові» м’язи та аж бігом… і підскоками чи простим вивертанням-катанням в снігу чи по траві. Ви ж бо бачили таке і котів, собак, корів на полі… Ага… – а в клітці?? В залізному оправленні, з розміром півтори розміру офісної бумаги… ну це стандарт техно-клітин такий…
Розумний кролівник завжди перевірятиме мастити. І особливо, коли малечі 10-20 днів! Закисання молока в залозах крільчихи відбувається за високої післяродової температури. Як вона не «розминається», коли це вона на волі, то в клітці – добре, якщо вона добрих генів… а своєчасно отримавши допомогу від технологічно-культурного кролівника, буде збережено її життя, рід, генофонд, репродуктивна здатність,маточне поголів’я.
В інтенсивних технологіях хто про таке взагалі чув??? Там, якщо що не так, йде людина-страхопуд у спецкомбінезоні зі шприцами, вихоплює та наколює кролів, які від отриманого стресу та вивернувши очі, народять і мамонта. Їжте панове та пані сурогатне м’яо після такого чудотворного чаклунства. Це ж техно-кролівництво…І знов ж таки промовчать манагери компаній техно-кролівництва про кількість отриманих гермафродитів у потомстві, та кроликів з 10 -12 цицьками на тілі…О той нащадний генофонд в таких технологіях рівно такий, який є після атомного бомбардування – результат один і той же – мутації…
Після таких гормонально-стимуляторних препаратів, антибіотиків, зомбі кролі віддають людині білкову масу свого тіла, яку споживаючи, ми собі створюємо резистентність до антибіотиків і отруюємося залишковими препаратами з тіла кролів ( та іншої бройлернухи) до стану зомбі. Пропиши нам ліки, нас не візьме антибіотик, тому що ми вже причаїлися до нього споживаючи бройлерну продукцію, а власні репродуктивні здібності ми передамо нащадкам, які будуть холостими через вину батьків…
Комерсанти, які вкладають кошти в одурювальні технології "лапшування", звісно завжди в фаворі сьогодення. Тільки-но для цього потрібно створити цілісну картину такого одурення, як це є у «французів». І всі дурні разом, то буде велика сила подальшого життя в дурці... Тому політика європейського генофонду допускає прийняття біженців з любих відсталих світів, щоби оживити власні гени, які виростають збоченими чи дезорієнтованими природньо. Хоча це все не руками природи стається. Трансжири, та біомасу вони споживають опереджаючи нас років на 20-30. І ми, чистіши генами, цього не розуміючи, стараємося бути з ними стати врівень. При наших плодородючих землях та не вбитих мутаціями генах своїх справжніх кроліів - білих, сірих велетнів, радянських шиншил, сріблястих, метеликів (ба вони в Європі різени чи плямисті якісь інші...). танцюючи під дудки сучасних манагерів в погоні за хайп-плясами чи паннонами, ми втрачаємо власні, географічно та кліматично пристроєні гени рідних порід спарвно пряцюючих століттями.
