Наука, еко-кролівництво
«НАУКОВО-ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КРОЛІВ»
Витяг з монографії
Г.А.КОЦЮБЕНКО
"На сьогодення проблема дефіциту білку тваринного походження набула актуальності і потребує негайного вирішення. Одним із шляхів може стати удосконалення до сучасних світових технологій такої галузі тваринництва, як кролівництво.
У галузі кролівництва головна увага селекціонерів зосереджена на створенні спеціалізованих порід, типів та ліній, які забезпечують високий гетерозисний ефект за продуктивними та відтворними якостями [1]. Тому, на сучасному етапі розвитку селекції у кролівництві важливо не тільки зберігти та підвищити генетичний потенціал вітчизняних порід, а й раціонально використати кращий світовий генофонд. На необхідність розробки науково обґрунтованих методів підвищення генетичного прогресу у популяціях сільськогосподарських тварин вказують роботи вітчизняних вчених В.П. Бурката [30], Д.Т. Вінничука [45] та ін. Комплексна розробка методів і прийомів підвищення ефективності чистопородного розведення і схрещування може розглядатися як вирішення важливої наукової проблеми, що має теоретичне і практичне значення для підвищення ефективності галузі кролівництва.
У галузі кролівництва удосконалення прийомів племінного відбору полягає в розробці теоретичних основ включення нових селекційних ознак, що визначають рівень консолідації груп, популяцій кролів, мають високий кореляційний зв’язок з основними господарсько-корисними показниками. Такими слід вважати багатоплідність та збереженість, інтенсивність формування організму в ранньому онтогенезі, вирівняність гнізд за великоплідністю, що дасть змогу обгрунтованіше здійснювати відбір ремонтного молодняку, який у подальшому позитивно вплине на рівень продуктивності кролів [38].
Необхідним елементом удосконалення селекційних програм у кролівництві є дослідження закономірностей росту кролів з використанням математичних моделей для опису і прогнозування майбутнього рівня продуктивності.
Існуючі традиційні методи оцінки племінних та відтворювальних якостей тварин не завжди відображають генотипову цінність особин. Для теоретичного усвідомлення та використання у практичній селекції кролів є актуальним вирішення таких проблем, як удосконалення методів оцінки плідників, обґрунтування оптимальної регіональної програми схрещування і чистопородного розведення порід, покращення якості виробляємої продукції при зменшенні витрат із застосуванням відповідної технології.
Тому, актуальність досліджень полягає у комплексному вивченні селекційно-генетичних, морфологічних, біохімічних, гістологічних і технологічних методів та застосуванні практичних заходів для підвищення продуктивності кролів в умовах півдня України.
Дослідження виконані у відповідності з бюджетною темою Інституту розведення і генетики тварин Національної академії аграрних наук України „Збереження генофонду сільськогосподарських тварин” (№ держ. реєстрації 0106І005845) 2009-2011 рр., тематичним планом науково-дослідних робіт факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету, Програмою розвитку галузей кролівництва та звірівництва Миколаївської області, бюджетною темою Миколаївського ДАУ „Розроблення та впровадження на рівні сучасних вимог селекційно-генетичних та технологічних методів підвищення виробництва продукції тваринництва та птиці у Південному регіоні” (№ держ. реєстрації 0105U008479) 2005-2006 рр.
Для оцінки продуктивних ознак кролів та якості продукції використані загальноприйняті у зоотехнії методи аналізу і синтезу, біохімічні та фізіологічні методи. За методиками математичного моделювання досліджували закономірності індивідуального розвитку. Виявлення зв’язків між основними ознаками селекції та рівнем генетичного потенціалу продуктивності кролів проводили з використанням генетико-статистичних і біометричних методів.
Вперше теоретично обґрунтовано та практично реалізовано комплексний підхід до використання нових селекційних ознак у регіональній програмі роботи з генофондом кролів різного напрямку продуктивності при відповідній технології вирощування.
Проведена комплексна оцінка ознак продуктивності генофонду кролів, що використовуються на півдні Україні в чистопородному розведенні і схрещуванні. Досліджено показник вирівняності гнізд за ознакою великоплідності і встановлений зв’язок його рівня з енергією росту молодняку та відтворювальними якостями кролиць.
Експериментально обґрунтовано показник вирівняності гнізда, як нова селекційна ознака. Визначений вплив статі на продуктивні якості кролів. Проаналізована динаміка росту молодняку кролів, використавши сучасні методи оцінки закономірностей індивідуального розвитку (індекси інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту, математичні моделі росту). Удосконалено методи оцінки плідників та кролиць за якістю нащадків. Визначено кращі варіанти схрещувань з використанням кролів різних напрямків продуктивності. Оцінено компоненти фенотипової дисперсії селекційних ознак кролів за адитивним, материнським і гетерозисним ефектами.
Для кожного циклу відтворення стада запропоновано додаткові критерії селекції: за вирівняністю гнізд, за індексною оцінкою, яка розроблена автором особисто. Встановлено вплив сезону року та відтворювальних ознак на генетичний потенціал і мінливість продуктивних якостей кролів. Виявлено закономірності формування і реалізації генетичного потенціалу продуктивності кролів у чистопородному розведенні і схрещуванні.
Встановлено типи успадкування основних господарсько-корисних ознак кролів у перемінному та промисловому схрещуванні. Отримано нові дані щодо їх енергії росту; відгодівельних якостей; морфологічних, біохімічних та гематологічних показників крові; якісних, технологічних, морфологічних, біохімічних і фізичних показників м’яса, печінки та жиру.
Теоретичні розробки забезпечують вищі темпи генетичного прогресу в популяціях кролів та досягнення більш високого селекційного диференціалу через ранню оцінку племінної якості тварин.
Розробка і впровадження основних прийомів ефективного використання перспективного генофонду кролів забезпечили підвищення продуктивності поголів’я в господарствах південного регіону України. Результати досліджень за оцінкою вирівняності гнізда дають змогу збільшити середньодобовий приріст кролів на дорощуванні з урахуванням відбору за індексом вирівняності і великоплідності на 7,6 г, зменшити вік досягнення забійної кондиції на 13,8 доби і витрати корму на 1 кг приросту на 0,12 корм.од. Результати промислового та перемінного схрещування гарантують підвищення середньодобового приросту на дорощуванні на 9,3; 8,2 г зі скороченням віку досягнення забійної кондиції на 15,8; 14,3 доби і витрат кормів на 1 кг приросту на 0,18; 0,16 корм.од. відповідно. Використання еко-технології дозволило покращити продуктивність кролів на 20%. Також покращилися якісні показники м’ясної продукції на 25%. Результати досліджень мають важливе значення для розробки теоретичних і практичних прийомів створення нових типів кролів м’ясного напрямку продуктивності.*
Отримані результати досліджень дали змогу вирішити важливу народногосподарську проблему – розробити і реалізувати наукову концепцію раціонального використання в господарствах півдня України перспективного генофонду кролів із застосуванням сучасної технології та удосконалити методи селекції. Наведені дані можуть бути використані фахівцями у галузі кролівництва для практичного застосування, а також аспірантами та студентами для наукової роботи."
* (Виділено нами)
