Кокцидіоз кролів

Кокцидіоз кролів

Кокцидіоз. Найпоширеніше згубне шлунково-кишкове захворювання молодняка кролів. Може хворіти на кокци­діоз молодняк у 1,5—4-місячному віці, головним чином, при поганій годівлі і брудному, скупченому утриманні.

Істотна а іноді і переважна частина загального падежу кролів від заразних захворювань припадає на кокцидіоз.

Збудник кокцидіозу — кокцидії (дуже дрібні паразити). У кроля паразитує кілька видів кокцидій. Одні з них живуть у печінці і спричинюють кокцидіоз печінки, а всі інші види — у кишках і спричинюють кокцидіоз кишок.

Кокцидії мають дуже складний цикл розвитку, який вони проходять у клітинах печінки і в кишках кролів, виділяючись назовні з калом у вигляді яєць — ооцист. Виділені ооцисти здатні заражати кроля тільки після до­зрівання, яке настає в них через 24—48 год. У холодний час року ооцисти дозрівають повільніше. Кролі, особливо молодняк, мають схильність поїдати кал, що і є основною причиною зараження кокцидіями. Якщо кал залежується у клітках і забруднює корм, то це — прямий шлях до за­раження молодняка кролів кокцидіозом. Саме поява у 2004 р. міні-ферм«Раббітакс -4» у широкому загалі на ринку кролівництва, змогла усунути з денного порядку питання втрат кролів через кокцидіоз, і це було лише початком у боротьбі з багатьма іншими хворобами кролів.

Новонароджені кроленята, що живляться молоком ма­тері, не мають кокцидій, але з переходом на інші корми в їх печінці й кишках з’являються кокцидії. Кокцидіоз особливо уражує кроленят, відсаджених від матері, коли годівля материнським молоком зовсім припиняється.

Десятий-дванадцятий день після відсадження — най­більш небезпечний час для ураження кролів кокцидіозом. І в практиці кролівництва основний відхід молодняка при­падає саме на цей період. Дорослі кролі не хворіють на кокцидіоз, але в деяких з них кокцидії постійно живуть в організмі. Тому такі тва­рини завжди виділяють з калом ооцисти і є кокцидіоносіями. Маленькі кроленята заражаються від дорослих кролів і, в першу чергу, від своїх матерів. Тому велике значення мають добрі умови утримання та годівлі кроленят, чистота клітки. Вогкість, протяги і погана якість корму — усе це сприяв розвиткові хвороби у кроленят.

Корм повинен бути не на підлозі поряд чи на калі, як це є у горе-кролівників, а в окремій годівниці.

Кокцидіоз кролів, шлях зараження.

Мал.  Шлях зараження кролів кокцидіозом:

А — кокцидіозна самка з двома кроленятами; Б і В — кроленята поїдають заражений калом корм і заражаються кокцидіозом. Кріль, що захворів на кишкову форму (Б), гине, а що захворів на печінкову, форму (В), виживає і перетворюється в прихованого носія зарази, як і самка (Л). Виходить замкнуте коло. Печінка і кишечник, уражені кокцидіями, зображені грубо,

схематично.

Кроля, що захворів на кокцидіоз, відрізнити від здорових дуже легко: тварина починає худнути, шерсть у неї стає скуйовдженою і втрачає блиск. Живіт збільшується і трохи звисає. Починається пронос, який на огузку і на задніх лапках бруднить шерсть. Апетит у кроленяти зберігається, і лише в останні дні воно корму не приймає, лежить на боці і гине в судорогах.

Розтин кишок і шлунка кроля виявляє дуже сильне запалення. Вміст кишок зеленувато-жовтого кольору, перемішаний з бульбашками газу. Якщо взяти мазок слизової оболонки кишечника і подивитися під мікроскопом, то можна виявити величезну кількість збудників хвороби— ооцист кокцидій. Ця картина захворювань буває при кишковій формі.

Звичайно печінкова форма кокцидіозу поєднується і з кишковою формою, хоч збудники печінкового і кишкового кокцидіозу різні. Уражуючи печінку, кокцидії спричинюють загибель великої кількості її клітин, внаслідок чого утворюються вузлики, наповнені гноєм, які іноді бувають досить великі.

Така печінка вже не може нормально виконувати своїх функцій, а це веде до порушення діяльності кишечника і травлення. Такі кролі мають великий живіт і жовтяничне забарвлення слизових оболонок рота, а іноді й шкіри внаслідок закупорювання жовчних проходів кокцидіями та розлиття жовчі по організму. При великому ураженні печінки тварина гине.

            ;

Коли зробити розтин печінки, то виявляється, що вона внаслідок хвороби стає дуже збільшеною, пронизується великою кількістю гнійників різної величини, з яких під час розрізу виділяється густа маса гною.

Одна з причин великого поширення кокцидіозу кролів — надзвичайна стійкість кокцидій проти факторів навколишнього середовища і дії хімічних речовин. Тому в боротьбі з кокцидіозом особливого значення набувають запобіжні заходи та ефективна дезинфекція.

Сьогодні достатньо є різних засобів боротьби та лікування кролів від кокцидій. Додають також кокцидіостатики в раціон годування кролів, що істотно полегшує боротьбу з цією хворобою.

Поряд із здійсненням таких заходів, як дезінфекція клітин і дотримання гігієни і культури кролівництва, треба створити відповідні умови утримання та годування  кроленят. Одне з основних умов при вирощуванні молодняку кролів - змітст самки і кроленят на рейковому теплом взимку, дерев'яній підлозі. Ні в якому разі знизу кроликів не повинно продувати, рівно, як і не повинно бути протягу в клітки для кроликів. Підлога для кроликів повинна бути теплою в , «Раббітаксах» днище підлоги «нагріває» бункерна система збору екскрементів, на цій системі не заощаджується!  Шкідливі гази, що утворюються внаслідок розкладання бактерій, видаляються завдяки системі примусової вентиляції, що не дозволяє газам підніматися до дихальних шляхів кроликів. Сьогодні на ринку міні-ферм для кроликів. з великим апломбом піаряться клітки для кроликів, де низ підлоги підданий обдуву вітрами, оточення холодним повітрям ( мова йде про зимові періоди), і кролики перебувають на холодній підлозі, без можливості сховатися або розігрівати свій організм рухом, таким чином  приречені на простудні захворювання бронхів, легень, нирок. Ослаблений організм - добре поприще для життєдіяльності кокцидій.