Використання шкурок кроликів у промисловості

Використання шкурок кроликів у промисловості  

Використання шкурок у промисловості  в Україні, тривалий час, після розпаду СРСР  різні сорти хутра вичинялись кустарним способом, переважно для малих приватних мануфактур, що виготовляли одяг з хутра кроликів. Більше того,  вичинені і пофарбовані хутра до України ввозились з-за кордону.

В еко - кролівництві створено власну індустріальну базу для ви­чинювання хутра з застосуванням останніх досягнень на­уки і техніки. Устатковані найновішими машинами, з до­держанням усіх вимог охорони праці, приватні міні-комбінати ви­пускають велику кількість хутрових товарів як для внут­рішнього ринку, так і на експорт.

Висока техніка хутрової промисловості дає можливість із шкурки еко - кролика робити дуже красиве і міцне хутро. Вдаючись до вичинювання шкурки, стриження, вискубування волосся на машинах, а також фарбування, з кролячої шкурки виробляють різні іміта­ції цінного хутра. Особливо поширений спосіб — обробка кроля під морського котика, песцю, а з короткошерстних порід кролів – норки, шиншили.   З кролячого хутра виготов­ляють красиві речі — коміри, шапки, манто та ін. І сьогодні, кроляче хутро не рахується за класом хутра отриманого з диких тварин, а це і відсутність акцизу на хутро, і лояльність захисників тварин. Власне  вміла праця  з хутром кролика вочевидь прибуткова справа, хоч і потребує багатьох умов,  починаючи з умов розведення та утримання кроликів.

Хутро кроля

Враховуючи темпи росту кролівництва за останні роки, створюються нові підприємства, збільшується потужність фаб­рик, що переробляють кролячу хутрову сировину, удоско­налюється  технологія і механізація процесів виробництва. Стан хутрової технології зараз такий, що промисловість може пофарбувати білу шкурку в будь-який колір та від­тінок, включаючи малюнки, створювані методом аерографного і трафаретного фарбування,  лазерного випікання та стрижки. Шкурки кольорові, тобто з пігментованим волоссям, фарбують у чорний колір або знебарвлюють і фарбують в будь-який колір.

Кролячі шкурки йдуть на хутра і шкіру, а шерсть — на фетр, з якого виробляють капе­люхи, валянки і інші речі. Добра шкурка повинна мати міцну шкіру, густий підшерсток з негрубою остю і м’яким хутром. Коли рукою погладити проти шерсті, то волосся зразу ж повинно набирати попереднього положення.

На хутро шкурки треба брати  кролів, які зовсім закінчили линяння. Найціннішим вважається хутро зи­мове, а тому кролів на шкурки краще забивати в жовтні, листопаді і лютому. У старих тварин хутро і шкіра міц­ніші, ніж у молодих. Хутро кролика по міцності перевищує міцність хутра шиншили  (найдорожче хутро) разів в 3 – 5.

В еко кролівництві шкурки кролів сортують відповідно до встановленого на них профільного стан­дарту. За цим стандартом кролячі шкурки за­лежно від віку поділяють на «дорослі» і «кроленят». До «кроленят» належать шкурки з первинним волосяним по­кривом і тонкою міздрею, до дорослих — усі інші.

За величиною шкурки дорослих поділяють на великі, середні і дрібні. Великі шкурки повинні мати розмір понад 1300 кв. см, середні — понад 1000 і до 1300 кв. см і дрібні — від 700 до 1000 кв. см.

Шкурки дорослих кролів за якістю волосяного покриву і станом міздрі поділяються на три сорти: Перший сорт — шкурки спілі, «повноволосі» (часта ость, густий пух, чиста міздря). Другий сорт — шкурки недозрілі, «напівволосі» (низька ость і пух, міздря синя або темносиня із синіми смужками і пля­мами на хребті); шкурки перезрілі (окремі волоски випа­дають, міздря чиста, жовтувата); Третій  сорт — шкурки «літні», з рідкими остю та пухом, незалежно від кольору міздрі.

Забій кролів і знімання шкурки