БОНІТУВАННЯ КРОЛІВ РІЗНИХ ПОРІД
Якісного поліпшення породи кролів можна досягти поліпшенням умов утримання, догляду, годівлі, та залишенням на плем’я кращих щодо продуктивності тварин, які мають кращі спадкові властивості. Як це власно здійснюється в еко – кролівництві.
Спадкові властивості залежать від племінних якостей предків і від умов вирощування кролів. Тому для розмноження слід залишати тварин з добре розвиненими господарсько-корисними ознаками.
Визначення племінної цінності тварин на основі їх комплексної оцінки щодо продуктивності, розвитку, будови тіла, пристосованості до місцевих умов, походження та якості потомства безпосереднім оглядом кролів в конкретних виробничих умовах з урахуванням даних племінних і інших зоотехнічних записів називається бонітуванням.
На основі бонітування всі кролі дістають відповідну класну оцінку, провадиться розподіл стада на виробничі групи, виділяється племінне ядро.
В результаті бонітування складаються плани парування, вирощування молодняка; на підставі бонітування оцінюється і племінна робота ферми.
Бонітування дорослого стада кролів провадять два а іноді три рази на рік, по мірі того, як кролики стали дорослими. На кролівничих фермах бонітування кролів здійснюють компетентні особи, до складу якої входять зоотехнік, ветеринарний лікар і завідуючий кролефермою. Перед бонітуванням перевіряють номери таврування кролів, переглядають усі племінні дані, підготовляють бонітувальну відомість і всі потрібні записи вносять за розробленою формою обліку.
 |
| БОНІТУВАННЯ КРОЛІВ |
Примітка:
а) графа б заповнюється за даними виробничого запису;
б) графи 9, 10, 11, 12 заповнюються на основі особистого огляду;
в) графа 13 заповнюється на основі виробничого журналу і книги
племінних записів;
г) у графі 15 вказано призначення кроля: племінне ядро, племінний,
товарний брак, ремонтний молодняк;
д) при бонітуванні молодняка графи 12 і 13 не заповнюються.
Перед початком бонітування на фермі провадять ветеринарно-санітарний огляд поголів’я кролів, в результаті якого всіх хворих і підозрілих на захворювання тварин з ферми вибраковують і видаляють, а бонітують тільки здорових. Кожного кроля оглядають і оцінюють за всіма показниками.
Будову тіла оцінюють у молодняка на око, а у дорослих кролів судять про екстер’єр ще й на підставі промірів.
Звичайно на кролі роблять три вимірювання: довжина тулуба (від кінчика носа до кореня хвоста), обхват грудей (за лопатками) і ширина в моклоках.
При оцінці будови тіла кроля звертають увагу на форму тіла, голови, на розмір і поставу вух, розвиток грудей, лінію і форму спини, характер розвитку і поставу ніг.
Забарвлення хутрового покриву визначається на око при денному світлі (у затінку), зонарність забарвлення встановлюється роздуванням хутра на спині та боках тварини. У дорослого кроля забарвлення хутра встановлюється в період 5-6 місяців від народження, а в молодняка — при досягненні 4-місячного віку. Живу вагу дорослих кролів визначають також у цей період зважуванням тварини з точністю до 100 г, а вагу ремонтного молодняка — по досягненні 4-місячного віку.
Густоту хутра дорослих кролів визначають в періоди жовтень — лютий за величиною площі дна розетки, яка утворюється при роздуванні хутра. Площа дна розетки вимірюється в квадратних міліметрах. При дуже щільному і густому хутрі дно розетки не виявляється або має розмір не більш як 4 кв. мм. Якщо площа дна розетки не пере¬вищує 9 кв. мм тобто розміру сірникової головки, то густота хутра вважається доброю. Площа дна розетки не більш як 12 кв. мм вказує на задовільну густоту хутра.
Продуктивність дорослих кролів визначають по середньому окролу, виходячи з кількості живих кроленят на момент відлучення у всіх окролах протягом виробничого року: кількість живих кроленят всіх окролів, що залишилися на момент відлучення, поділена на кількість окролів в рік, і є середній показник окролу, який характеризує продуктивність самки.
Молодняк від 4 місяців бонітують тільки за такими показниками: будовою тіла, забарвленням хутрового по-криву, живою вагою та походженням.
За стандартом еко-кролівництва кролів поділяють на три класи.
Супер еліта. Кролі першого классу. Відносять кролів, типових для породи, що розводиться на еко-фермі, добре складених, з гарним забарвленням шерстного покриву, без дефектів і вад, передбачених стандартом. Жива вага, густота хутра і продуктивність повинні відповідати стандарту. Зазвичай це кролики які першими виходять з лона кролиці, і протягом життя завжди випереджають своїх побратимів чи сестер по вазі та показникам здоров'я. Вони матимуть найкращі імунитети в подальшому.
Кролі другого классу - «Еліта», відносять кролів , які типові для даної породи, але мають окремі дефекти, передбачені стандартом. Це ще класс, який годиться для ремонту основного стада, але потребує прискіпливішого спостерігання, вимірювань, оцінок поки не стануть продуктивними.
До третього класу відносять кролів, які мають хоча б одну ваду.
Залічуючи окремих кролів до того чи іншого класу, керуються таблицями еко-кролівництва.
Крім особливостей, які зазначаються в бонітувальній відомості та формулярах обліку, у кролів, зокрема у самок, відмічають такі особливості, як молочність і материнський інстинкт. Природно, що чим більше молока в матері, тим краще в неї розвивається підсисний молодняк.
Молочність самки звичайно визначають на підставі показників ваги кроленят.
Материнський інстинкт полягає в турботах самок про своїх кроленят: вони влаштовують гнізда, куди збирають їх при окролі, рвуть у себе на грудях пух і вкривають ним малят. Деякі самки цього не роблять, а тому їх із стада треба вибраковувати.
По закінченні бонітування підбивають підсумки і складають бонітувальну відомість.
Після визначення класу усі пробонітовані кролі залежно від розміру поголів’я на кролефермі розподіляються за своїм призначенням на такі 4 групи.
1. Племінне ядро, в яке включаються кращі за своїми продуктивними племінними якостями дорослі самки і самці в такій кількості, яка необхідна для ремонту стада.
У племінне ядро виділяють самців і самок, які при бонітуванні дістали оцінку не нижчу классу Супер Еліти, щодо живої ваги, будови тіла, забарвлення, продуктивності, молочності, плодючості, а пухових кролів — і щодо настригу пуху.
Кролям, виділеним у племінне ядро, треба створити кращі умови годівлі, утримання та догляду. Їх розміщують в окремих рядах по одному або по два в відділенні.
Кролів у племінному ядрі після щорічного бонітування частково заміняють і ядро поповнюють ремонтним молодняком, який відбирають з першого окролу і з кращих кроленят. Добір у племінне ядро провадять перший раз у 1—1,5-місячному, а вдруге — у 4-місячному віці. Молодняк, призначений на ремонт стада, повинен бути здоровим, міцним, вгодованим, з добрим хутровим покривом. Ремонтний молодняк пухових кролів треба відбирати з урахуванням їх пухової продуктивності в 1,5-місячному і в 2—2,5-місячному віці.
2. Виробнича група, куди входять дорослі самки, яких залишають у господарстві для одержання племінного молодняка на продаж, і дорослі самці, що обслуговують самок виробничої групи.
3. Племінний молодняк (самці і самки), що йде на продаж.
4. Група для відгодівлі та забою, яку виділяють з самців і самок, непридатних для виробничих цілей, а також молодняк, призначений для відгодівлі на забій або для здавання на м’ясо.
Заключний момент бонітування кролів — складання парувального плану, в якому вказуються самки і самці, призначені для їх покриття, а також строки проведення парування тварин на фермі. Насамперед, у парувальний план включають тварин Супер Еліти. Коли ж тварин на фермі мало, то на плем’я залишають тварин II класу, які пізніше мають бути замінені вирощеним ремонтним молодняком першого класу.
При закріпленні самців за самками необхідно стежити за тим, щоб самці були вищого класу.
Парувальний план на кролефермі складається на весь виробничий рік. Коли яку-небудь тварину доведеться забракувати, її заміняють іншою. Так само слід бракувати підібрані пари тварин, які дають у приплоді кроленят низької якості, і в парувальний план на наступний виробничий рік їх не включати.
Немає коментарів:
Дописати коментар